Спецпроект

Альпіністи рятували музей Лесі Українки від сніжної глиби

Снігова глиба проломила дах музею Лесі Українки в Києві. Під загрозою опинилися автентична архітектура і цінні експонати. Купа снігу впала на музей з даху сусіднього будинку.

Про це повідомляє tsn.ua.

Снігова глиба в музей Лесі Українки потрапила в п'ятницю вдруге. Перша впала напередодні і її руйнівна сила була більшою.

Через падіння снігових брил утворилася дірка на горищі, через яку видно небо, а музейникам довелося рятувати старовинну будівлю та автентичну архітектуру тазиками, відрами і поліетиленом.

Над всіма експонатами більше доби нависала нова сніжна загроза. На даху сусіднього з музеєм будинку лежала спресована снігова глиба. У ЖЕКу просто розвели руками: кажуть балкон на верхньому поверсі - це приватна власність. А власник виїхав закордон.

МНСники вирішили, що в такій ситуації допоможуть лише скелелази. Погодилися ризикнути приватні альпіністи. Планувалося обережно роздробити сніжну брилу, щоб сніг не завдав ще більшої шкоди музею. Але як тільки альпініст ступив на дах, то купа частково розлетілася. Однак пощастило, що глиба розбилася на дрібні частинки, а не впала на дах всією масою. Решту альпініст все таки роздробив.

Музейники зітхнули з полегшенням. Залишається тільки відремонтувати дах. Покрівельників їм прислали. Ті кажуть, що за день тут не впоратися, але зроблять, що можуть.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.