АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Папу-галичанина, Міхновського та Донцова

У вівторок, 2 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує увазі глядачів дві теми, напряму пов’язані з історією України.

Перша частина присвячена людині, про яку мільйони людей у цілому світі (і в Україні, ясна річ) згадують з неймовірною теплотою і шаною, хоча вона пішла з життя 8 років тому.

Кароль Войтила: ким він був до того, як став Папою Римським?

Мова йде про уродженця Галичини (західної її частини) Кароля Войтилу, якого світ здебільшого пам’ятатиме як Папу Римського Івана Павла II. І, власне, 2 квітня виповнюється вісім років, як пішов у вічність 264-ий Понтифік.

"Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам згадати внесок Івана Павла II у розвал комуністичної системи на зламі 80-их і 90-их років, що, зрештою, призвело до розпаду Радянського Союзу.

Само собою, програма згадає про незабутній час перебування Папи в Україні у червні 2001-го року.

У другій частині програми йтиметься про двох визначних ідеологів українського націоналізму – Миколу Міхновського та Дмитра Донцова.

З поміж іншого, "Історична Правда" запропонує нетиповий погляд на "львівський період" життя і діяльності Донцова. Для багатьох буде одкровенням, що попри наукову працю, він в опінії багатьох сучасників був "світським левом" і мав чимало романтичних пригод.

"Ми припускаємо, що певні теми і підходи нашої програми будуть полемічними і сприйматимуться неоднозначно. Але це нормально, бо ми існуємо у достатньо вільному суспільстві, щоб приймати існування інших точок зору. Якщо ми будемо помилятись, ми будемо виправляти і свої слова, і свої оцінки. Ми не знаємо історичної правди. Взагалі не факт, що історична правда як поняття і філософська категорія існує. Але, тим не менше, ми будемо її шукати", – вважає ведучий і керівник проекту, історик за фахом Вахтанг Кіпіані.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.