КПУ не є партією українських комуністів, це сталіністи - історик

Сучасні комуністи не просто сповідують ідеологію Маркса-Леніна-Сталіна, а й yважають себе послідовниками сталінізму.

Таку думку у коментарі "Погляду" висловив історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, коментуючи провальне голосування депутатів за постанову про відзначення 80-ї річниці Голодомору та впертість комуністів, які навіть не піднялися зі своїх місць під час хвилини мовчання.

"Я не думаю, що про комуністів можна говорити як про якусь партію адекватну. Є велика різниця між українською комуністичною партією, якої в нас немає, і Комуністичною партією України. Сучасна комуністична партія не просто сповідує ідеологію Маркса-Леніна-Сталіна, але й вважає себе послідовницею, наслідницею спадку ленінізму-сталінізму", — каже історик.

Отже, пояснює Забілий, комуністи ніколи не визнають дії своїх попередників злочинами. "Це партія, яка не працює на створення Української держави, навіть з точки зору ідеології — це сила, яка працює на руйнування державності. Адже вони сповідують віру в єдиний неподільний ерзац — Совєтський Союз", — додає він.

Загалом питання історичної пам’яті піднімаються у нас хіба тоді, коли політики бачать вигоду із цього.

"Будь-яка тема, пов’язана з історичною пам’яттю, історією, коли вона є у полі діяльності політиків, то для них існує лише один пріоритет — якісь політичні дивіденди з цього питання. Це зрозуміло. Але насправді напрямок мали б задавати історики. По багатьох питаннях мають бути напрацювання фахівців, їхні висновки — саме це має стати матеріалом, яким користується суспільство і політики.

У нас же виходить так, що політики самі намагаються собі створювати робочий матеріал, керуючись власними меркантильними інтересами, — розповідає Руслан Забілий. — Інше питання — питання моральної відповідальності: адже на совісті кожного окремого політика, наскільки він себе відчуває українським політиком, наскільки він себе ідентифікує себе з Україною".

Як відомо, соцопитування, проведене у лютому цього року, показало, щo 22% українців (переважно похилого віку) позитивно ставиться до Сталіна. 74% вважають його жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін.

Про українських комуністів читайте у тексті "Короткий нарис українського марксизму"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.