Митрополита РКЦ у Львові переводять з України через конфлікт - польські ЗМІ

Папа Римський Франциск прийняв перші кадрові рішення стосовно Римо-католицької церкви в Україні. Львівського митрополита РКЦ Мечислава Мокшицького переводять у Польщу.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на "Жеч Посполіту".

Як довідалося видання з власних джерел, у Ватикані прийняли рішення, що вроцлавським митрополитом стане архієпископ Мечислав Мокшицький.

"Перехід до Вроцлава пов’язаний з певним престижем, – розповідають джерела газети. – Адже вроцлавські митрополити зазвичай стають кардиналами".

За інформацією видання, переміщення архієпископа Мокшицького до Вроцлава може бути пов’язано ще й з тим, що він має конфлікти з українською владою.

Архієпископ намагається повернути РКЦ її культові споруди, які зараз є складами, музеями, галереями чи концертними залами.

Він також посварений з місцевою польською діаспорою, тому що вирішив ввести у львівському кафедральному соборі РКЦ богослужіння українською мовою, бо багато поляків, особливо молодих, знають лише цю мову.

Як відомо, у березні цього року Мокшицький повідомив, що РКЦ в України не змогла виробити спільної позиції з УГКЦ до 70-річчя Волинської трагедії через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

У жовтні 2012 року "Жеч Посполіта" написала, нібито польські експерти виявили на фрагментах президентського Ту-154, що зазнав катастрофи у Смоленську у квітні 2010 року, сліди вибухівки. Пізніше виявилося, що інформація не відповідала дійсності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.