У Франції влада знищила неоготичну церкву. ВІДЕО

У французькому місті Аббевілль (Пікардія) з ініціативи місцевої влади знищено неоготичну церкву Сен-Жак XIX сторіччя.

Про це повідомляє АrtТribune.

"Мер Аббевілля Ніколя Дюмон отримав, що хотів, - пише видання. - Він ані кроку не зробив, щоб зупинити руйнування церкви". Внаслідок цього неоготична споруда була доведена до аварійного стану, а сьогодні її "розібрали".

Ось як виглядяє розбирання:

Відеo: FB Francois Lariviere

Знищення церкви Святого Якова відбулося з санкції депутатів міської ради, які провели закрите голосування щодо долі храму.

80% Аббевілля було зруйновано під час Другої світової війни, і Сен-Жак - одна з небагатьох пам'яток регіону, яка не постраждала. "Що не зробили німецькі бомби, зробила байдужість влади", - зазначає видання.

У сумній долі храму звинувачують також міністерство культури Франції, яке не включило Сен-Жак у список історичних пам'яток.

Як відомо, у березні 2013 року, незважаючи на протести громадськості, було знесено частину Берлінського муру.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Забудова"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.