В Києві покажуть історичні музичні інструменти

16 квітня о 18:00 в Музеї шістдесятництва, що на вул. О.Гончара, 33 у Києві, відбудеться відкриття виставки "Традиційні народні музичні інструменти України".

Захід супроводжуватиметься грою на автентичних бандурах, кобзах, колісних лірах тощо, повідомляють організатори.

Відомий бандурист і художник Г.К.Ткаченко (1898-1993) відзначив спорідненість традиційної бандури з давнішніми гуслями, зображення яких знаходимо на фресках часів Київської Русі.

"Справді, додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і матимемо бандуру, - зазначає організатор виставки Іван Кушнір. - У пізніших бандурах було 5-6 басів і 13-16 приструнків".

Традиційний Зіньківський, або Харківський спосіб гри на бандурі передбачає можливість грати по всіх струнах обома руками, що дозволяє одночасно використовувати майже весь діапазон.

Колісна ліра — інструмент мандрівних співців, поширений по всій Україні з 14 ст. Коліщатко у правій частині ліри відіграє роль безперервного смичка, видобуваючи звук з 2-4 струн. На одній струні — співаниці — лірник, перебираючи клавіші, грає мелодію, інші ж — бурдонні — дають постійне звучання квінти.

До найдавніших інструментів, які побутували на території України, слід віднести також гуслі. З часів Київської Русі вони проіснували у побуті ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра.

Є три різновиди гуслів: криловидні, шоломовидні та клавіроподібні. Останні — стаціонарні, прямокутної форми — були сконструйовані у 17 столітті на основі двох перших.

Традиційні музичні інструменти України на сьогодні є маловідомим явищем. Навіть бандура — музичний символ України у світі — протягом останніх десятиліть зазнала значних змін.

Читайте також інші матеріали за темою "Музика"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.