В Одесі не забороняли символіку УПА

Одеська міська рада не приймала рішення про заборону "символіки ОУН-УПА".

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Як повідомили агенції в міськраді, відповідний проект рішення дійсно винесли на сесію представники Комуністичної партії України, однак більшість депутатів не підтримали дане рішення.

Тоді комуністи переформулювали проект рішення в депутатський запит до правоохоронних органів і до ряду органів центральної влади з проханням не допустити розвитку фашизму в Україні.

Як відомо, сьогодні вранці агенція УНІАН повідомила про те, що депутати Одеської міськради ухвалили рішення "Про заходи щодо недопущення проявів нацизму, фашизму і радикального націоналізму в місті Одесі", де серед іншого ішлося і про заборону "символіки ОУН-УПА".

"Історична Правда" нагадує, що не існувало жодної "символіки ОУН-УПА". ОУН мала свій прапор (синій із жовтим тризубом), бандерівська ОУН (революційна) - свій (червоно-чорний), а головною відзнакою УПА був тризуб (при цьому УПА воювала під синьо-жовтим стягом).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.