У Сумах вирішили знести Леніна і встановити козака-засновника

Депутати міської ради Сум на позачерговій сесії проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Ленінові, встановленого біля будинку культури "Хімік" ПАТ "Сумихімпром".

Про це повідомляж TVi.

Тепер міський голова має підготувати проект відповідного рішення до наступної сесії.

На місці демонтованого пам'ятника Ленінові згодом мають намір встановити пам'ятник засновникові міста – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

Герасим Кондратьєв до 1655 року служив козацьким отаманом у містечку Ставище Білоцерківського полку. У 1665 році він разом зі своєю сотнею козаків і сім'ями переселився на Слобідську Україну, де 25 червня заснував місто Суми.

Як відомо, у лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Пізніше прес-служба КПУ уточнила, що депутати збиралися переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський, на пам'ятник Герасиму Кондратьєву, а замість бюста біля БК "Хімік" встановити бюст багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.