У Сумах вирішили знести Леніна і встановити козака-засновника

Депутати міської ради Сум на позачерговій сесії проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Ленінові, встановленого біля будинку культури "Хімік" ПАТ "Сумихімпром".

Про це повідомляж TVi.

Тепер міський голова має підготувати проект відповідного рішення до наступної сесії.

На місці демонтованого пам'ятника Ленінові згодом мають намір встановити пам'ятник засновникові міста – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

Герасим Кондратьєв до 1655 року служив козацьким отаманом у містечку Ставище Білоцерківського полку. У 1665 році він разом зі своєю сотнею козаків і сім'ями переселився на Слобідську Україну, де 25 червня заснував місто Суми.

Як відомо, у лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Пізніше прес-служба КПУ уточнила, що депутати збиралися переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський, на пам'ятник Герасиму Кондратьєву, а замість бюста біля БК "Хімік" встановити бюст багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.