Спецпроект

В Одесі відбудуться презентації для музейників Півдня України

18 квітня в Одесі пройде серія презентацій та майстер-класів для музейних працівників Півдня України. У них візьмуть участь музейники з Одеси, Миколаєва та Херсона.

Про це пише odessa.ua.

Презентації проводяться в Одесі вперше з ініціативи Міжнародної Ради Музеїв України (ІСОМ).

Напередодні презентацій в одеській мерії пройшла прес-конференція, в якій взяла участь заступник начальника міського управління культури і туризму Людмила Крижалко і директор Муніципального музею приватних колекцій імені О. Блещунова, віце-президент Міжнародної Ради Музеїв України (ІСОМ) Світлана Остапова.

"Директор музею імені Блещунова Світлана Остапова увійшла до складу правління дуже впливової організації - Міжнародної Ради Музеїв України. З одного боку - це визнання заслуг і старань колективу цього музею, з іншого боку - це стимул для інших музеїв Одеси влитися в ряди престижної професійної спілки музейників. А це дасть можливість брати участь у конкурсах, боротися за гранти, і дуже серйозні гранти, суми яких можуть досягати півмільйона євро. І з третього боку - участь музеїв нашого міста у міжнародних презентаціях і майстер-класах ICОМ - це додаткову увагу в Одесі, до її минулого, сьогодення та майбутнього ", - підкреслила заступник начальника міського управління культури і туризму Людмила Крижалко.

"У нашій країні немає жодної діючої організації, яка б об'єднувала музейників України. Міжнародна Рада Музеїв (ІCОМ) - це єдина діюча організації, яка має чітко налагоджену структуру і план дій і на рік, і на перспективу. У рамках серії презентацій, які пройдуть в Одесі 18 квітня, музеї Півдня України отримують шанс і стимул для нового витка і роботи, і творчості. Одне з найважливіших завдань ІСОМ - це пропаганда "Кодексу музейної етики", прийнятий 27 років тому і є міжнародним документом, на який орієнтуються всі музейники світу. У цьому Кодексі враховані абсолютно всі питання, пов'язані з функціонуванням та життєдіяльністю музею, з етичними нормами співробітників, які працюють в музеї, з етичними нормами взаємозв'язків музеїв і співтовариств ", - зазначила директор Муніципального музею приватних колекцій імені О. Блещунова Світлана Остапова.

Серія презентацій та майстер-класів для співробітників музеїв Півдня України пройде 18 квітня з 11.00 до 17.00 ув Будинку прийомів Одеської облради за адресою: пров. Санаторний, 2.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.