Спецпроект

МЗС ЗАКЛИКАЄ ПОЛЬЩУ НЕ ПОЛІТИЗУВАТИ ІСТОРІЮ УПА

Можливе визнання сеймом Польщі ОУН-УПА злочинною організацією суперечить рівню взаємовідносин між країнами.

Про це на брифінгу повідомив в.о. директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс, передають "Українські новини".

"Гіпотетичне прийняття цього законопроекту не буде відповідати високому рівню польсько-українських відносин... Обидві сторони повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути політизації всіх питань двосторонніх відносин", - сказав він.

При цьому він підкреслив, що за останні 20 років Польща та Україна є гарним прикладом того, як вирішуються спірні питання.

Крім того, Перебийніс сказав, що МЗС висловлює надію, що такого роду питання не будуть політизуватися.

Також він зазначив, що раніше Верховна Рада запропонувала польському Сейму визначитися із загальним днем ​​примирення українців і поляків.

Як відомо, 11 квітня у польському Сеймі був зареєстрований проект постанови, яким передбачається встановити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА в східних областях ІІ Речі Посполитої (Польщі).

Проект документа передбачає засудження геноциду щодо польського населення, нібито вчиненого УПА та іншими формуваннями українських націоналістів у 1939-1947 роках.

Поряд з цим проект постанови передбачає визнання ОУН, УПА, дивізії СС "Галичина" і української поліції, яка перебувала на німецькій службі, злочинними організаціями.

Посол України в Польщі Маркіян Мальський виключає, що парламентом Польщі буде прийнято дану ухвалу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.