Спецпроект

Музей лісу створюють на Буковині

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства створюється музей лісу. Про це повідомив провідний інженер Сокирянського лісгоспу Володимир Дзік.

Про це пише ukrinform.ua.

"Ідея створення музею зародилася давно. Зараз ми збираємо експонати. Тут представлять знаряддя, інструменти, якими колись працювали в лісі. Також розмістять багато пізнавальних для відвідувачів фотографій про роботу лісівників, унікальні картографічні документи, планшети, таксаційні описи", - розповів він.

У музеї можна буде ознайомитися з історією і сьогоденням Сокирянського лісгоспу, побачити опудала тварин, що проживають на цій території.

За даними обліку диких тварин відділу лісового господарства, охорони та захисту лісу Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства, на території мисливських угідь області водяться десятки тисяч зайців, кабанів, оленів, косуль і куниць, є також лисиці, вовки і рисі, ведмеді і навіть 32 особини зубрів.

В березні 2013 року, до святкування Дня лісу в Росії приурочили відкриття однойменного музею в селищі Уваровка Можайського району, Підмосков'я.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.