Спецпроект

Музей капітуляції в Карлсхорсті представляє нову експозицію

У середу, 24 квітня, в Берліні відбулось офіційне відкриття нової постійної експозиції Німецько-російського музею (Deutsch-Russisches Museum), розташованого в районі Карлсхорст (Berlin Karlshorst) - там, де в 1945 році був підписаний акт про беззастережну капітуляцію вермахту, який завершив Другу світову війну в Європі.

Про це пише dw.de.

Музей був відкритий в 1995 році до 50-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Домовленість про його створення в цьому історичному місці була досягнута під час переговорів про виведення радянських військ з території об'єднаної Німеччини.

Крім прикрашеного прапорами держав-переможниць залу офіцерського клубу, в якому в 1945 році відбулася церемонія підписання капітуляції, відвідувачі також можуть відвідати робочий кабінет маршала Георгія Жукова, який очолював Радянську військову адміністрацію в Німеччині до моменту заснування НДР в 1949 році.

Нова постійна експозиція музею присвячена планам вторгнення Німеччини в СРСР - операції "Барбаросса", а також її наслідкам.

Творці спробували наочно продемонструвати жахи Другої світової війни за допомогою документів і численних історичних експонатів, а також - на основі 15 біографій громадян Німеччини та Радянського Союзу. Завершує експозицію тема післявоєнного розділу Європи і Холодної війни".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.