Спецпроект

Музей капітуляції в Карлсхорсті представляє нову експозицію

У середу, 24 квітня, в Берліні відбулось офіційне відкриття нової постійної експозиції Німецько-російського музею (Deutsch-Russisches Museum), розташованого в районі Карлсхорст (Berlin Karlshorst) - там, де в 1945 році був підписаний акт про беззастережну капітуляцію вермахту, який завершив Другу світову війну в Європі.

Про це пише dw.de.

Музей був відкритий в 1995 році до 50-річчя закінчення Другої світової війни в Європі. Домовленість про його створення в цьому історичному місці була досягнута під час переговорів про виведення радянських військ з території об'єднаної Німеччини.

Крім прикрашеного прапорами держав-переможниць залу офіцерського клубу, в якому в 1945 році відбулася церемонія підписання капітуляції, відвідувачі також можуть відвідати робочий кабінет маршала Георгія Жукова, який очолював Радянську військову адміністрацію в Німеччині до моменту заснування НДР в 1949 році.

Нова постійна експозиція музею присвячена планам вторгнення Німеччини в СРСР - операції "Барбаросса", а також її наслідкам.

Творці спробували наочно продемонструвати жахи Другої світової війни за допомогою документів і численних історичних експонатів, а також - на основі 15 біографій громадян Німеччини та Радянського Союзу. Завершує експозицію тема післявоєнного розділу Європи і Холодної війни".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.