Спецпроект

Розпочалося висування кандидатів на премію кращому музейникові

Розпочалося висунення кандидатів на здобуття премії ім. Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України". Нею відзначатимуть професіоналів музейної галузі, які допомогли розвиткові музейної справи в Україні.

Про це повідомляє ZIK із посиланням на оргкомітет премії.

Премія вшановує пам’ять видатної особистості – музейного подвижника, Героя України, мистецтвознавця, багаторічного директора Львівської національної галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького (1926-2012).

Премією будуть відзначатися співробітники музеїв, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Засновники премії – Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв, благодійний фонд "Мистецький Арсенал".

Оголошення лауреата (одного) та вручення премії відбувається раз на два роки, починаючи з 2013 року. Лауреату вручатиметься диплом та грошова частина премії (20 000 грн).

На здобуття премії можуть бути висунуті окремі особи, які своєю діяльністю сприяли формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери тощо.

Особа або колектив, які висувають кандидата на здобуття премії, у рамках одного сезону премії мають право висувати не більше одного кандидата.

Період діяльності номінанта для здобуття премії значення не має.

Кандидата на здобуття премії може бути висунуто на здобуття премії необмежену кількість разів.

При висуванні на здобуття премії необхідно надати такі матеріали:

- лист щодо висування, що містить відомості про особу чи організацію, яка висуває кандидата на здобуття премії, контактні телефони, повну адресу того, хто висуває;
- розгорнуте CV кандидата із докладним описом його фахових здобутків;
- письмову згоду кандидата на висунення на здобуття премії.

Весь пакет документів надсилається до 3 липня 2013 р на електронну пошту premiya_bv@ukr.net

або за адресою:

    01010, м. Київ

    вул. Лаврська, 10

    Комітет Премії імені Бориса Возницького.

Кандидати будуть повідомлені про зарахування для участі у конкурсі одразу після надходження документів.

Визначення лауреатів премії буде здійснювати експертна рада у складі:

    Вялець Адріана Феодосіївна – директор Національного музею українського народного декоративно мистецтва, заслужений працівник культури України;
    Івакін Гліб Юрійович – заступник директора Інституту археології НАН України;
    Копитько Олексій Вікторович – заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи, керівник проекту "Музейний простір";
    Лаєвський Сергій Лазаревич – директор Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв;
    Федорук Олекса́ндр Касьянович – мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, академік Академії мистецтв України;
    Чуєва Катерина Євгенівна – вчений секретар і куратор колекції мистецтва Стародавнього світу Національного музею мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків, координатор проектів Секції професіоналізації музейного персоналу Українського комітету ICOM;
    Яців Роман Миронович – мистецтвознавець, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, професор.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.