У Берліні "перезавантажили" Музей Капітуляції

Про це пише dw.de.

За часів НДР у цьому будинку з 1967 року перебував "Музей капітуляції". Після виведення з Німеччини Західної групи радянських військ його закрили, але була досягнута міждержавна домовленість, за якою об'єднана Німеччина взяла на себе зобов'язання зберегти на своїй території і підтримувати в належному стані радянські військові пам'ятники, солдатські кладовища та меморіали. І в 1995 році оновлений музей під уже новою назвою відкрився знову.

Уряд ФРН виділив на оновлення експозиції та зміну дизайну залів музею історії Другої світової війни два мільйони євро. Дещо додали і з російської казни.

Голова німецько-російської громадської опікунської ради музею Алєксандр Ніконов говорить про "унікальність" музею, оскільки його вирішили створити разом два колишніх противника, які воювали один з одним. За словами Никонова, музей показує "всю трагедію війни і всю складну російсько-німецьку історію" [показово, що вони говорять тільки про російську, а не про всю радянську історію - ІП]

Бернд Нойман відзначив також той факт, що "незважаючи на вину Німеччини за цю війну, на виставці знайшлося місце і для розповіді про долю німецьких полонених у радянських таборах, а також про страждання цивільного населення Німеччини".

Зовсім новим німецько-російський музей не став. Основу його експозиції склали предмети колишнього "Музею капітуляції", які Центральний музей збройних сил Російської Федерації передав німцям у довгострокове і безоплатне користування.

Всі інші зали постійної виставки зазнали помітної зміни, відбулося свого роду "перезавантаження". Експонати демонструються в залах, оформлених у новому, сучасному і строгому дизайні. У вітринах стало менше зброї та предметів військового вжитку тих років, зате більше фотографій, свідчень очевидців, архівних документів та публікацій, відео-та аудіоконтенту.

Відвідувач музею проходить через десять залів, кожен з яких присвячений одній з сторінок історії. Починається виставка з відносин Німеччини і СРСР в період з 1914 до 1941 року, потім - хроніка війни, розділи, що розповідають про радянських і німецьких військовополонених, про злочини нацистів на окупованих територіях і про партизанський рух, про антигітлерівської коаліції, капітуляції, наслідки війни.

Зовсім нових експонатів на виставці небагато. Директор музею Йорг Морро (Jörg Morre) відразу зміг назвати тільки два - шинель радянського військовополоненого і сигнальний ліхтар, за допомогою якого військові регулювальники на льоду Ладозького озера показували водіям вантажівок, де проходить "дорога життя".

А ще до пояснень російською та німецькою мовами додали написи по-англійськи, що, зауважив Морро, "ледь не звело з розуму графічних дизайнерів", але було необхідно у зв'язку із зростанням числа відвідувачів з інших країн.

При цьому прибрали з вітрин і перенесли до бібліотеки 120 книг, скоротили розділ, який розповідав про взаємні "образи ворога". "Тут було два зали, - пояснив Морро, - тепер залишилося 2-3 вітрини". Скорочено також розділ, присвячений праці підневільних працівників "третього рейху". Про них тепер багато можна докладно дізнатися в інших берлінських музеях.

Але такі гострі теми, як пакт про ненапад і договір про дружбу і кордон між Гітлером і Сталіним, про згвалтування німецьких жінок солдатами Червоної Армії в кінці війни або про розстріл польських військовополонених у Катині, представлені в музеї з 1995 року і залишилися в оновленій експозиції практично в незмінному вигляді, сказав Йорг Морро.

"Ми не створювали новий музей, він вже був, - додав Ніконов. - Тому всі основні важкі суперечки пройшли тоді, коли ми готували експозицію до 1995 року". Тепер же, за його словами, дискусії "не носили принципового, жорсткого і суперечливого характеру".

Ніхто не заперечував тих чи інших історичних фактів. Питання було в тому, сказав Ніконов, "як піднести їх, щоб не поранити почуття ані німців, ані росіян, ані українців, ані білорусів". Головна відмінна риса експозиції в музеї "Берлін-Карлсхорст" - погляд на війну 1941-1945 років з урахуванням обох точок зору -  радянської та німецької.