Спецпроект

Ставка Гіммлера під Житомиром опинилася у приватних руках - депутат

Польова ставка Генріха Гіммлера "Хегевальд" у Житомирській області, яка складається з бункера і підземних залів, продана приватному власнику.

Про це повідомляє "Житомир online".

Громада смт. Гуйва звернулася до нардепа Олександра Бригинця з проханням зберегти гордість їхнього селища - об´єкт історичної спадщини часів Великої Вітчизняної війни, унікальний туристичний об´єкт - резиденцію "Хегевальд", оскільки ставка викликає інтерес у туристів і може приносити прибуток суспільству.

В управлінні культури Житомирської ОДА повідомили, що бункер польової ставки "Хегевальд" був проданий ПП Михайленку М.Г. згідно з рішенням Новогуйвинської селищної ради 12 листопада 2004 для створення в ньому музею військової історії.

Але власник бункера досі не звернувся до Управління культури Житомирської облдержадміністрації для реєстрації такого музею.

"Тобто власник не виконав взятих зобов´язань: бункер привласнив, а музей не створив. У цьому питанні є 3 варіанти вирішення проблеми: або переконати власника бункера зробити обіцяне (створити музей у бункері), або в судовому порядку забрати у нього бункер або змусити продати його тому, хто здатний буде довести справу зі створення в ньому музею, або повернути його у власність громади, яка хоче розвивати об ´єкт у туристичному напрямку", - зазначив Бригинець.

Ставка Гіммлера під Житомиром - ставка рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера "Хегевальд" ("Заповідний ліс") розташована недалеко від ставки Гітлера "Вервольф" - у Житомирській області, на території сучасного селища Гуйва. Командний пункт з усіма зручностями будували з жовтня 1941 року по липень 1942 року.

Територія ставки загальною площею 1,2 тис. кв. г. була ретельно замаскована зеленими насадженнями. А штаб військового керівництва розташовувався в двоповерховій будівлі, в якому до війни був Будинок офіцерів. На випадок бомбардувань у ставці облаштували два наземні бункери, які з´єднував один підземний хід і який після війни замурували.

У них були дві маленькі кімнати, товщина стін яких сягала трьох метрів, до того ж їх прикривав півметровий шар гуми, який повинен надійно захищати від прямого попадання бомб.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.