Азаров відкрив пам'ятники татарському асу і рятівнику Януковича

Прем'єр-міністр Микола Азаров узяв участь в урочистому відкритті пам'ятників двічі Героям Радянського Союзу Георгію Береговому та Амет-хану Султану у столичному Парку Вічної Слави.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Ці два пам'ятники відкривають Алею героїв Великої Вітчизняної війни, - сказав голова уряду. Вони стоять поруч із пам'ятником тричі Герою СРСР Івану Кожедубу. Поруч з ними будуть відкриті пам'ятники видатним танкістам, піхотинцям, партизанам, і до 70-річчя звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників нарешті буде створена перша черга Алеї воїнської слави".

Він додав, що повністю будівництво Алеї воїнської слави буде завершено до початку 2015 року - напередодні 70-річчя Перемоги.

Планується, що на ній буде встановлено 14 бюстів учасників Великої Вітчизняної війни - двічі Героїв Радянського Союзу, які народилися, проживали чи поховані на території України, брали участь у звільненні нашої країни від фашистських загарбників.

Азаров підкреслив, що необхідно виховувати дітей і молодь на прикладах героїчних співвітчизників. Він закликав органи влади на місцях брати приклад з Києва і створювати подібні меморіали у регіонах.

Амет-хан Султан народився в Алупці у родині кримських татар. Велику Вітчизняну війну пройшов від першого до останнього дня. Здійснив понад 600 бойових вильотів, особисто збив 30 і в складі групи - 19 літаків ворога.

Двічі отримав звання героя Радянського Союзу, представлявся і втретє, але у 1956 році  підписав листа до радянського керівництва з проханням дозволити кримськотатарському народу повернутися на батьківщину. Це стало аргументом для влади утриматися від присвоєння високої відзнаки.

Кримськотатарські організації хочуть назвати іменем Амет-хана Султана аеропорт "Сімферополь", цьому опираються комуністи.

Георгій Береговий народився на Полтавщині. Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу. Першу Зірку Героя отримав за подвиг на фронті Другої світової війни, другу - за політ у космос (на кораблі "Союз-3" в 1968 році).

До війни працював на Єнакієвському металургійному комбінаті. В 1972-1987 роках - начальник Центру підготовки космонавтів. Депутат ВР СРСР. Віктор Янукович особисто зобов'язаний Береговому, який йому допоміг закритити судимість і вступити до КПРС.

У квітні 2011 року в Україні пишно відсвяткували 90-річчя з дня народження Берегового. Подібних за розмахом почестей не удостоювалися ані перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, ані перший українець у космосі Павло Попович.

Дивіться також інші матеріали за темою "Монументи"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.