У Львові суд знову дозволив серп, молот і свастику

Львівський окружний адмінсуд у вівторок зупинив дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території Львова".

Водночас суд розгляне справу по суті і винесе рішення на своєму засіданні 29 травня.

Окрім того, суд зупинив дію ухвали Львівської міськради від 25 квітня "Про оголошення 8 травня у Львові Днем скорботи і вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та Другої світової війни" до розгляду справи по суті.

Попередньо прокуратура вимагала визнати незаконною і скасувати частину ухвали ЛМР, яка стосується вивішування державного прапора з траурними стрічками та приспущення прапора на державних установах, оскільки такі рішення належать виключно до повноважень Верховної Ради.

Однак на засіданні у вівторок представники прокуратури заявили про збільшення позовних вимог.

Згідно з інформацією, тепер вони вимагають визнати протиправною і скасувати всю ухвалу повністю, оскільки вона суперечить указу президента, який встановлює 22 червня Днем скорботи і вшанування жертв війни.

Голова Львівського антифашистського комітету Олександр Калинюк просив залучити його до участі у засіданні на стороні позивача, тому що, як він стверджував, ця ухвала ЛМР "буде порушувати його конституційні права".

Проте суддя Володимир Кравчук, який розглядав справу, заявив, що немає підстав вважати, що внаслідок цієї ухвали можуть порушитися інтереси Калинюка і відмовив йому у клопотанні. При цьому суддя дозволив Калинюку бути на засіданні глядачем.

Депутат ЛМР, голова комісії законності Любомир Мельничук під час засідання заявив, що в міській раді здивовані пропозицією прокуратури, яка вирішила оскаржувати ухвалу ЛМР щодо 8 травня.

"Весь цивілізований світ 8 травня відзначає День скорботи, і тільки в пострадянських країнах хочуть зробити свято", – сказав він.

У той же час Івано-Франківський окружний адмінсуд у вівторок також призупинив дію рішення сесії Івано-Франківської міськради від 25 квітня 2013 року "Про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав".

Згідно з інформацією, прокуратура звернулася з позовом до суду щодо зупинення дії та визнання незаконним рішення міськради про заборону розміщення символіки неіснуючих і невизнаних держав.

Розгляд адміністративної справи по суті призначено на 23 травня 2013 року.

Як відомо, Львівська та Івано-Франківська міськради визнали 9 травня Днем скорботи і заборонили символіку. Це вже третя спроба заборонити радянську і нацистську символіки, попередні спроби у 2011 і 2012 роках закінчувалися за аналогічним сценарієм - суд з подачі прокуратури.

У 2011 році також намагалися заборонити використання символіки, тоді у Львові відбулися зіткнення між прихильниками і супротивниками святкування Дня Перемоги. Сталася навіть перестрілка.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.