Спецпроект

Музей Шевченка анонсує заходи в рамках проекту "Ніч у Музеї"

18 травня Національний музей Тараса Шевченка традиційно братиме участь у загальноєвропейському проекті "Ніч у Музеї".

Проект відбувається щорічно у форматі святкування Міжнародного дня музеїв, повідомили ІП в адміністрації музею.

Цього року він присвячений підготовці до святкування 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка, що відзначатиметься наступного року.

У форматі проекту відбудуться такі заходи:

- З 12:00 працює виставка Фото Open Air від школи фотографії Віктора Марущенка у популярному сьогодні форматі фотосушки, який об’єднує фотографів різних професійних рівнів та стилів і дозволяє їм обмінюватися своїми фото.

- 17.30 – 19.00 – "Шевченко International": читання поезій Тараса Шевченка іноземними мовами працівниками посольств та консульств інших країн в Україні, представниками національно-культурних громад Києва. Вірші українською мовою читатимуть співробітники Національного музею Тараса Шевченка.

За словами заступника директора музею Тетяни Чуйко, літературний проект "Шевченко International" спрямований на актуалізацію та популяризацію постаті та творчості Тараса Шевченка в Україні та за кордоном, адже ідеї та проблематика його творів виходять за межі українського світосприйняття і сягають загальнолюдського рівня.

- 19.15 – 20.25 – перегляд кінофільму "Тарас Шевченко" 1926 року (режисер – Петро Чардинін, головну роль виконав Амворосій Бучма) у супроводі автентичної української музики в "живому" виконанні гурту "Гуляйгород".

- 21.00 – театралізована екскурсія "Музи Тараса Шевченка".

Акредитація: shevchenko-museum@ukr.net (Христина Клименко).

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.