Презентують книгу Сверстюка про Гоголя

У Києві відбудеться презентація нової книги відомого літературознавця, громадського діяча Євгена Сверстюка "Гоголь і українська ніч".

Учасники: літературознавець, професор Роман Веретельник, старший науковий працівник Національного музею літератури України Наталія Кучер, Любов Маринович, Петро Марусенко, мовознавець, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАНУ Лариса Масенко, завідувач відділом слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т.Шевченка НАНУ Павло Михед, директор Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАНУ Мирослав Попович, літературознавець Олексій Сінченко, літературознавець Елеонора Соловей.

Головує правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Час і місце заходу: 28 травня о 16:00. Київ, Національний музей літератури (вул. Богдана Хмельницького, 11).

У книзі зібрано твори, писані протягом трьох десятиліть – про Гоголя-романтика й гумориста, про сатирика і про релігійного мислителя, який взяв на себе непосильну місію – повернути Русь обличчям до Христа і поставити на дорогу правди й закону.

Трагічна постать, роздвоєний дух, мученик перехресть, він запліднив ниву української літератури й започаткував ту російську літературу, що вийшла на світовий обшир.

Його печальний дар гостро відчувати метафізичне зло в банальній пошлості буднів був провісним, як Хлєстаков для епохи большевизму і Чичиков для посткомуністичної пори. Але під серпанком вибачливої усмішки Гоголя впізнають у всі часи і люблять як гумориста – поета і чарівника.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.