Спецпроект

На Харківщині після реконструкції відкрили центр-музей Антона Макаренка. ФОТО

У селі Подвірки Дергачівського району Харківської області відбулося урочисте відкриття реконструйованого центру-музею Антона Макаренка. Він був побудований в 1988 році, але в 1996 році було припинено його фінансування, і лише восени 2012 року почалися роботи з його реконструкції та поповнення фонду музею.

Про це пише polemika.com.ua.

Реконструкція тривала близько півроку. Були використані і благодійні кошти, і допомога обласної адміністрації, і кошти з державної пенітенціарної служби. Впорядники збирали і доповнювали колекцію, збирали матеріали, в тому числі і з приватних колекцій.

Реконструйований центр-музей Макаренка

Також поруч з музеєм відкрився новий дитячий майданчик, встановлений ​​за кошти пенітенціарної служби та місцевих органів влади.

Крім того, у Курязькій виховній колонії ім. А.С. Макаренко відбулося урочисте відкриття нового відділення соціально-психологічної служби, яке розраховане на 58 вихованців і, за словами начальника колонії Дмитра Холода, дозволить домогтися повного виконання норм законодавства щодо житлової площі для вихованців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.