СУД ЗОБОВ'ЯЗАВ КОСТУСЄВА ВИБАЧИТИСЯ ЗА "ФАШИСТІВ"

Приморський суд Одеси ухвалив рішення, яким зобов'язує мера міста Олексія Костусєва і 88 депутатів міськради вибачитися перед жителями Одеси за розпорядження під назвою "Фашизм не пройде".

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на Одеську обласну організацію партії "УДАР".

"22 грудня [2012 року], під час "штурму мерії" Костусєв сфальсифікував документ під назвою "Звернення міського голови до громадян Одеси", в якому назвав людей, що зібралися перед будівлею мерії, "недобитими спадкоємцями фашизму" і "фашиствующими молодчиками", - заявили у партії.

За словами прес-служби УДАРу "спадкоємцями фашизму" виявилися представники опозиційних політичних сил, підприємці ринків Одеси, ошукані інвестори довгобудів, захисники дитячої вітрильної школи в Отраді, активісти громадської організації "За всю Одесу", а також прості одесити, що опинилися в той морозний день на Думській площі.

"Розпорядження міського голови досі перебуває на офіційному сайті міста Одеси", - зазначили в партії.

Облорганізація УДАРу подала до суду на Костусєва, щоб він вибачився перед одеситами за образу. Спочатку Приморський суд відмовив у розгляді справи, проте УДАР подав апеляцію, яку виграв.

У підсумку судової тяганини суд виніс рішення: Олексію Костусєву і 88 депутатам публічно попросити вибачення перед одеситами через муніципальну газету "Одеський вісник".

Як відомо, у лютому 2011 року мер Одеси Олексій Костусєв заявив, що "у нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

В березні 2011 року одеська міськрада зобов'язала державні установи вивішувати червоні прапори на день Визволення міста від нацистів і в день Перемоги. Саме з цього рішення розпочалася інформаційна кампанія "прапора Перемоги".

У квітні 2011 року місцева влада привітала одеситів з днем Визволення міста плакатами з зображенням румунських окупантів. Тоді ж сесія міськради додала до існуючого герба Одеси зірку Героя СРСР.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.