Російська Вікіпедія замахнулася на Донбас і Харківщину

Російськомовна Вікіпедія розпочала конкурс з написання статей про Південь Росії й три східні області України.

Про це йдеться на сторінці Вікіпедії, присвяченій конкурсу під назвою "Галерея Слави півдня Росії й сходу України", повідомляє УП.

Статті й зображення повинні бути присвячені історії, географії, природі, культурі й знаменитим мешканцям Південного федерального округу й Північнокавказького федерального округу Росії,  а також Харківській, Донецькій й Луганській областям України.

Загальний призовий фонд — 250 000 рублів, розподілений за сімома номінаціями.

Взяти участь у Конкурсі може будь-хто.

Конкурс проводиться з 3 червня 2013 року по 15 жовтня 2013 року.

Як розповів виконавчий директор Вікімедіа РУ Станіслав Козловський, це буде першим конкурсом російськомовної Вікіпедії, за перемогу в якому можна буде одержати грошові призи. Фінанси на конкурс, за його словами, надали спонсори.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Українська Вікіпедія за числом статей (більше 400 тисяч) перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.

У листопаді 2012 року повідомлялося, що українська Вікіпедія стала першою за темпами зросту популярності. Перед тим Україна стала четвертою за кількістю сфотографованих об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.