Спецпроект

На Львівщині - проти розпалювання ворожнечі між поляками й українцями

Асоціація громадських організацій Львівщини просить не розпалювати ворожнечу між українським і польським народами.

Про це йдеться у розповсюдженій асоціацією заяві.

Ось її текст:

Історія польсько-українських стосунків має складні, інколи драматичні, періоди, які в кінцевому рахунку призводили до трагічних наслідків для обох народів, і з яких користали інші.

Та з відновленням у кінці ХХ століття своєї незалежності, українці і поляки зробили мудрі висновки з минулого, устами своїх президентів, релігійних діячів взаємно попросили вибачення і простили один одного за минуле та почали спільно в мирі та взаємодопомозі будувати польсько-українські стосунки.

Та коли ці добросусідські відносини, що вже почали давати гарні плоди, не вписувались у чиїсь імперіалістичні плани, нас, як це вже нераз було, знову почали нацьковувати один на одного.

Напередодні підписання Україною угоди про Асоціацію з Євросоюзом окремі польські псевдовчені, а за ними і деякі політики, спираючись на фальшиві факти і відверті наклепи, розпалюють антиукраїнську істерику, звинувачуючи українців у геноциді проти поляків.

До цієї кампанії синхронно з українського боку приєднується команда відомого українофоба, активного лобіста інтересів північного сусіда, В.Колісніченка, а також розгортається так званий "антифашистський" рух оскаженілих українофобів та прихильників Митного союзу.

До них дивним чином долучаються деякі галицькі лжепатріоти, котрі перекладають і популяризують в Україні ці антиукраїнські опуси, засновані здебільшого на недостовірних фактах і бездоказових твердженнях.

За усім цим виразно простежується рука єдиного ляльковода. Свідомо чи несвідомо такі "дослідники" та "інтелектуали" об`єктивно виступають ворогами не тільки українського, а й польського народів.

Дивує й обурює їхнє патологічне намагання сіяти ворожнечу, провокувати нове протистояння, щоби знову лилася українська і польська кров на догоду ненаситним вампірам з Півночі.

Громадськість Львівщини різко засуджує будь-які спроби посварити наші народи. Ми закликаємо польських побратимів не піддаватися на ворожі провокації. Не можна жити минулим. Треба разом, у злагоді, будувати спільний європейьский дім, у якому будемо жити ми і наші нащадки. Тож акцентуємо увагу на тому, що нас об'єднує, а не на тому, що роз'єднує.

Під заявою підписалися:

Конгрес української інтелігенції Львівщини
Львівське регіональне суспільно-культурне товариство "Надсяння"
Львівське крайове Братство ОУН-УПА
Львівське обласне Товариство політв'язнів і репресованих
Львівська обласна організація Спілки офіцерів України
Львівська організація Національної cпілки письменників України
Львівське обласне відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів
Ліга творчої інтелігенції Львівщини
Львівське відділення Союзу українок
Львівська обласна організація Спілки політв'язнів України
Суспільно-культурне товариство "Любачівщина"
Львівська обласна організація "Лемківщина"
Львівське обласне суспільно-культурне товариство "Холмщина"
Львівська крайова організація Асоціації українських правників
Львівське міське Товариство "Тернопільщина"
Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.