У єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

На засіданні Російського історичного товариства було представлено перелік суперечливих питань, котрі планується висвітлити в єдиному підручнику з історії Росії.

Про це повідомляють "Ведомости".

Із 31 пункту складних питань лише одне питання присвячене Сталіну – встановлення "однопартійної диктатури та єдиновладдя". Автори концепції уникають говорити про сталінські репресії, зазначає видання.

Постаті Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва, за пропозицією дослідників, варто розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з проектом нового підручника, правління Бориса Єльцина та його "шокову терапію" 1990-х років варто обговорювати на уроках історії окремим питанням.

Президентські декади Владіміра Путіна та Дмітрія Мєдвєдєва автори концепції планують оцінити позитивно - як такі, що принесли "стабільність в економіці та політичній системі".

Конкурс на концепцію уніфікованого шкільного підручника з історії Міносвіти РФ планує оголосити в жовтні. У концепції буде сформульовано стандарт, який визначить спосіб викладання історії у школах, а також перелік "складних" питань, які вимагають додаткової підготовки вчителів.

Чи будуть сталінські репресії зрештою згадані в тексті концепції, а потім і в єдиному підручнику історії - наразі не ясно: проект був відправлений на доопрацювання через фактичні помилки в ньому

Як відомо, російська влада планує зробити єдину лінійку "канонічних" підручників для вивчення історії Росії у школі. Дана ініціатива підтримана президентом Росії Владіміром Путіним у березні 2013 року.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.