Спецпроект

У Львові вшанують в'язнів, розстріляних НКВД у 1941 році

Hа спомин про численні жертви розстрілів НКВД у тюрмах Західної України в червні 1941 року в "Тюрмі на Лонцького" (Львів) відбудеться музично-драматичне дійство "Ніч без світанку".

Захід приурочений до пам’ятної дати — 21 червня 1941 року розпочалася німецько-радянської війни. Ця подія відкрилася кривавою сторінкою в історії Західної України, коли у всіх її тюрмах співробітники НКВД вчинили масові розстріли ув’язнених людей.

Так, лише за даними офіційних документів НКВД у Тюрмі № 1, знаній як "Тюрма на Лонцького", було убито 1681 особу.

Однак, як підкреслюють історики, ці ж документи свідчать, що насправді кількість жертв була набагато більшою, адже людей, схоплених в облавах в останні дні перед війною, не обліковували у в’язниці належним чином.

Час і місце: 21 червня, п’ятниця, 19:00. Львів, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1).

Програма заходу передбачає інсталяцію у в’язничному подвір’ї фотовиставки "Галицькі портрети", декламування поезії Василя  Симоненка та Василя Стуса та фрагментів роману Юрія Винничука "Танго смерті" й дослідження Інни Федущак та Олега Романіва "Західноукраїнська трагедія: 1941", а також струнне виконання елегійних творів українських  та чужоземних композиторів.

Ініціатор і художній керівник проекту — диригент Львівської опери, заслужений артист України Мирон Юсипович, з участю акторів майстерні "Мистецький простір" під керівництвом режисера Уляни Мороз та музикантів академічного камерного оркестру "Віртуози Львова".

Захід підтримали Львівська обласна рада та Львівська облдержадміністрація.

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" діє від червня 2009 року у пам’ятці історії — в’язничній споруді 1923 року, де в різні періоди містилася слідча тюрма репресивних органів трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та радянського.

22-28 червня 1941 року співробітники НКВД вчинили в тюрмі на Лонцького масові розстріли політичних в’язнів, внаслідок яких загинула 1681 особа. Тепер тут меморіал та найбільший в Україні музей із збереженою унікальною в’язничною автентикою.

За твердженням деяких істориків, 30 червня-1 липня 1941 року поблизу тюрми на Лонцького відбувався також погром єврейського населення. Деякі науковці не згодні з таким твердженням.

Дивіться також про розстріли НКВД 1941 року:

Частина 1: Розстріли у Львівській тюрмі. Як це було (ФОТО)

Частина 2: Трагедія Саліни. НКВД зробило соляну шахту братською могилою

Частина 3: Знищення в'язнів у Луцькій тюрмі. 70 років бійні НКВД

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.