Під Києвом напали на спортсменів з прапором Російської імперії

У Києві напали на учасників акції "Братський шлях, Російська дорога".

Про це повідомляє "Новий Регіон" з посиланням на одного з учасників акції.

Акція стартувала 1 червня в Сергієвому Посаді (РФ), далі маршрут пролягав через Білорусь, Україну, потім - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина. 1 серпня пробіжка повинна була закінчитися в Белграді.

Мета акції - "пропагуючи здоровий спосіб життя, закликати до єднання братські слов'янські народи". Учасники - чотири молодики з Білорусі, один із Дніпропетровська, а також організатор із Підмосков'я.

Учасники акції рухаються бігом, тримаючи в руках чорно-жовто-білий прапор російського імператорського дому, а також державні прапори України, Росії та Білорусі.

"На хлопців напали українські націоналісти, - розповів один із учасників акції. - Це сталося на Житомирській трасі. Їх зупинили бойовики на двох машинах, кричачи "Слава Україні - смерть ворогам!". Вони сильно розбили супроводжуючий автомобіль з написом "Росія - Сербія" і використовували газові балончики".

За словами учасника акції, нападники забрали з собою бюст царя Миколи II, який "бігуни" везли в Сербію для подарунку.

Як відомо, у березні 2013 року невідомі в Ужгороді напали на угорських туристів, які носили на одязі кокарди в кольорах свого національного прапора.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.