Спецпроект

У музеях Донецька - Ніч індустріальної культури

Донецький обласний краєзнавчий музей відкриє свої двері yночі - щоб змінити уявлення про музейному просторі.

Це вже вдруге відбудеться у рамках фестивалю "Друга зміна", повідомляє ngo.donetsk.ua.

Для створення незвичайної емоційної атмосфери шляхом "занурення" публіки в історію Донецького краю будуть вперше використані аудіо - відео інсталяції, спеціально виготовлені для Ночі індустріальної культури.

Час і місце заходу: 6 липня 2013 року, з 18.00 до 2.00 в Донецькому обласному краєзнавчому музеї та в інших місцях Донецька. Також відбудуться заходи в музеї підприємства "Норд", музеї ФК "Шахтар" та деяких інших закладах.

У програмі нічної вистави:

- Живе спілкування з давньогрецьким істориком Геродотом;

- Знайомство з першими поселенцями краю (співробітниками музею, одягненими в стилізований одяг);

- "Ожилі спогади" засновника Донецька Джона Юза і прекрасних юзівчанок;

- Лабіринт із звуків і образів промислового міста;

- Фотосесія з усіма учасниками заходу;

- Можливість приміряти на себе тальм, ротонду, циліндр - одяг старої Юзівки;

- Тільки в цю ніч можна побачити і помацати руками унікальну колекцію друкарських машинок різних часів і спробувати самим "набрати текст", а також зробити свій нічний малюнок в імпровізованій Майстерні друку по тканині;

- Відкриття виставки "Промисловість Донбасу в цінних паперах і документах кін. XIX - поч. XX в. "(З приватної колекції історика Степкіна В.П.).

Дивіться також інші матеріали на теми "Донецьк" і "Донеччина"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.