Спецпроект

Музей Рєпіна хочуть розширити і "оселити" там молодих художників

Площу експозиції Художньо-меморіального музею Іллі Рєпіна в Чугуєві Харківської області планується збільшити - зокрема, це можна зробити за рахунок цокольних приміщень.

Про це пише comments.ua.

Будівля музею потребує ремонту та реконструкції. Також реконструкція очікує меморіальну садибу художника і парк його імені.

"Існують два шляхи досягнення цієї мети: по-перше, можна звернутися до народних депутатів. Якщо Верховна Рада прийме рішення про святкування 170-річчя з дня народження Іллі Рєпіна на державному рівні, це дасть нам можливість більш якісно відзначити цей ювілей і в черговий раз показати всьому світу, яка видатна людина жила і творила на території Харківської області. Другий шлях - реконструкція та реставрація об'єктів культури власними силами. Зокрема, будівлі галереї музею Рєпіна - тут свого часу розташовувався Штаб військових поселень, який згадується в багатьох історичних літописах ", - заявив губернатор Харківщини, Михайло Добкін.

Він зазначив, що наразі є можливість силами обласного бюджету на порядок просунутися в реконструкції. Зокрема, необхідно збільшити площу під експозицію у вже існуючих приміщеннях і забезпечити постійний приплив відвідувачів.

Музей Іллі Рєпіна в Чугуєві

Якою буде ідея реконструкції, яке знадобиться фінансування - протягом півтора місяця визначать фахівці. Губернатор підкреслив, що будівля велика, вимагає масштабних робіт, і слід враховувати сьогоднішні можливості обласного бюджету.

Одним з варіантів Добкін назвав створення центру для виставок молодих художників. Для цього передбачається привести до ладу цокольний поверх будівлі, де майстри-початківці зможуть виставляти свої творіння і проводити різні заходи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.