ФАЛЬСИФІКАЦІЄЮ ІСТОРІЇ ЗАЙМУТЬСЯ "НАУКОВІ РОТИ" МІНОБОРОНИ РФ

Міністерство оборони РФ планує створити наукові роти, які займуться боротьбою з фальсифікацією історії.

Про це повідомляє РIA Новости з посиланням на заступника міністра оборони Ніколая Панкова.

За словами Панкова, новий підрозділ може з'явитися при Центральному архіві відомства: "Дуже важливий напрямок - це соціологія, психологія, історія. Ми опрацьовуємо можливість створення маленького підрозділу при Центральному архіві".

Фахівці з цього підрозділу вивчатимуть, в першу чергу, історію Другої світової війни і "ті історичні фальсифікації, які набули поширення як у Росії, так і за кордоном". Чиновник не уточнив, які саме "фальсифікації" він має на увазі.

Наукові роти з'явилися в Росії з ініціативи міністра оборони Сєрґєя Шойґу, який запропонував створити підрозділи зі студентів військових кафедр. Перші дві наукові роти вирушили на службу 9 липня, ще дві будуть створені до кінця року.

У 2009-2012 роках при президенті РФ існувала Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. Її головою було Сєрґєй Наришкін, який згодом очолив Російське історичне товариство. Саме ця організація розробляє єдину концепцію викладання історії Росії в середній школі.

Дивіться також:

Ролик, який пародіює діяльність комісії з фальсифікації. ВІДЕО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.