Спецпроект

ІП представляє тексти українських і польських істориків про Волинь

"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.

Ідеться про найдраматичніший моменту етнічного польсько-українського конфлікту на землях Волині та Східної Галичини, званого в Україні Волинською трагедією, а в Польщі – Волинською різаниною.

Це добірка історичних статей знаних дослідників проблеми з України та Польщі: Ігора Ільюшина, Ґжеґожа Мотики, Ярослава Грицака, Еви Сємашко та Юрія Шаповала, рефлексії над моральним аспектом проблеми від Мирослава Мариновича та Євгена Сверстюка, досвід подолання негативних аспектів історичної пам’яті через спільний проект "Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943" від Александри Зінчук.

Усі тексти об’єднано в єдиному файлі PDF, розміщеному у вільному доступі для читання та роздруку. Сподіваємося, що ознайомлення із цими текстами збагатить ваші знання про Волинь 1943, спонукає до глибших роздумів і зробить наші сусідні народи ближчими.

Cкачати файл можна за посиланням - http://istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Волинська трагедія"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.