Спецпроект

ІП представляє тексти українських і польських істориків про Волинь

"Історична Правда" спільно з Польським Інститутом у Києві презентує проект текстів українських і польських істориків, присвячений масовомим убивства населення Волині у 1940-х роках.

Ідеться про найдраматичніший моменту етнічного польсько-українського конфлікту на землях Волині та Східної Галичини, званого в Україні Волинською трагедією, а в Польщі – Волинською різаниною.

Це добірка історичних статей знаних дослідників проблеми з України та Польщі: Ігора Ільюшина, Ґжеґожа Мотики, Ярослава Грицака, Еви Сємашко та Юрія Шаповала, рефлексії над моральним аспектом проблеми від Мирослава Мариновича та Євгена Сверстюка, досвід подолання негативних аспектів історичної пам’яті через спільний проект "Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943" від Александри Зінчук.

Усі тексти об’єднано в єдиному файлі PDF, розміщеному у вільному доступі для читання та роздруку. Сподіваємося, що ознайомлення із цими текстами збагатить ваші знання про Волинь 1943, спонукає до глибших роздумів і зробить наші сусідні народи ближчими.

Cкачати файл можна за посиланням - http://istpravda.com.ua/files/w/o/wolyn.pdf

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Волинська трагедія"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.