У Коломиї відкриють горельєф єзуїта, проповідника унії. ФОТО

31 липня 2013 року у місті Коломиї (Івано-Франківська область) на фасаді костелу св. Ігнатія Лойоли Римсько-Католицької Церкви буде відкрито та освячено горельєф теолога XVI сторіччя Пьотра Скарґи.

Про це ІП повідомив засновник культурологічного проекту "Наше місто" Михайло Петрів.

Меморіальна таблиця з горельєфом була відкрита на фасаді костелу у 1912 році до 300-річчя смерті проповідника. В радянський час горельєф безслідно зник. Уже в наш час скульптором Валерієм Дідораком горельєф заново виготовлено.

З ідею відновлення відновлення горельєфу виступив краєзнавець Василь Нагірний. Ініціатива була підтримана настоятелем костелу ксьондзом Петром та римсько-католицькою громадою, на кошти якої виготовлено горельєф.

"Низка українських громадських діячів спричинилися до проекту та відкриття горельєфу, що засвідчує атмосферу толерантності та сучасної європейськості у міжконфесійних відносинах", йдеться у повідомленні.

Відновлений горельєф на фасаді костелу. Фото: Михайло Петрів

За словами авторів анонсу, подія має служити добрим прикладом для польських та українських державних діячів заради "побудови моделі співіснування поляків та українців у сучасному глобальному світі на засадах добросусідства та терпимості до минулого сучасного та майбутнього наших держав".

Kатолицький костел св. Ігнатія Лойоли ордену отців єзуїтів побудовано в Коломиї в 1897 році. З 1950-х років костел використовувався як склад. У 1990 р. костел повернено римсько-католицькій громаді.

Пьотр (Петро) Скарґа (1536-1612) - польський проповідник-єзуїт, відомий полеміст з протестантами і православними, активний діяч Берестейської унії 1596 року. Його робота "Житія святих" - найпопулярніша польська книга доби Бароко - перекладалася в Україні й була використана українськими агіографами.

Твори Скарґи на захист унії спровокували початок української полемічної прози, викликали відповідь Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького та інших православних полемістів. Ораторська творчість Петра Скарґи стала взірцем для православних і протестантських проповідників з України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.