У Коломиї відкриють горельєф єзуїта, проповідника унії. ФОТО

31 липня 2013 року у місті Коломиї (Івано-Франківська область) на фасаді костелу св. Ігнатія Лойоли Римсько-Католицької Церкви буде відкрито та освячено горельєф теолога XVI сторіччя Пьотра Скарґи.

Про це ІП повідомив засновник культурологічного проекту "Наше місто" Михайло Петрів.

Меморіальна таблиця з горельєфом була відкрита на фасаді костелу у 1912 році до 300-річчя смерті проповідника. В радянський час горельєф безслідно зник. Уже в наш час скульптором Валерієм Дідораком горельєф заново виготовлено.

З ідею відновлення відновлення горельєфу виступив краєзнавець Василь Нагірний. Ініціатива була підтримана настоятелем костелу ксьондзом Петром та римсько-католицькою громадою, на кошти якої виготовлено горельєф.

"Низка українських громадських діячів спричинилися до проекту та відкриття горельєфу, що засвідчує атмосферу толерантності та сучасної європейськості у міжконфесійних відносинах", йдеться у повідомленні.

Відновлений горельєф на фасаді костелу. Фото: Михайло Петрів

За словами авторів анонсу, подія має служити добрим прикладом для польських та українських державних діячів заради "побудови моделі співіснування поляків та українців у сучасному глобальному світі на засадах добросусідства та терпимості до минулого сучасного та майбутнього наших держав".

Kатолицький костел св. Ігнатія Лойоли ордену отців єзуїтів побудовано в Коломиї в 1897 році. З 1950-х років костел використовувався як склад. У 1990 р. костел повернено римсько-католицькій громаді.

Пьотр (Петро) Скарґа (1536-1612) - польський проповідник-єзуїт, відомий полеміст з протестантами і православними, активний діяч Берестейської унії 1596 року. Його робота "Житія святих" - найпопулярніша польська книга доби Бароко - перекладалася в Україні й була використана українськими агіографами.

Твори Скарґи на захист унії спровокували початок української полемічної прози, викликали відповідь Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького та інших православних полемістів. Ораторська творчість Петра Скарґи стала взірцем для православних і протестантських проповідників з України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.