Спецпроект

У музеї Сковороди відновлять альтанку, в якій філософ пив чай

Національний меморіальний літературний музей Григорія Сковороди (с.Сковородинівка Харківської області) планують реконструювати.

Про це пише prostir.museum.

Реконструкція передбачена в проекті обласної програми розвитку туристичної сфери регіону. Планується, зокрема, реконструювати альтанку, очистити ставок, відновити огорожу довкола музею (зараз вона охоплює лише половину периметра музею), відновити освітлення в парку, побудувати котельну і систему водопостачання, а також придбати трактор і газонокосарки.

За даними музею, найбільш трудомісткі з майбутніх робіт – очищення ставка і будівництво альтанки. За переказами альтанка знаходилася на острові. Приблизно у 70-і роки, коли ставок чистили, острів пішов під воду, а альтанка зникла ще раніше. Її фотографій не збереглося, і зовнішній вигляд альтанки можна відновити лише за словами очевидців.

"За переказами філософ любив сидіти в альтанці, пити чай, роздумувати і вести бесіди. Швидше за все, альтанку з'єднають з берегом невеликим містком", – відзначили у музеї.

Ще один захід, що не терпить зволікання, – консервація дуба Сковороди. Ці роботи частково були проведені, але їх потрібно продовжувати, щоб зберегти пам'ятник.

"Адже це візитна картка нашого музею. Всі туристи хочуть відвідати цей пам'ятник", – відзначили в музеї.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.