Спецпроект

У центрі Львова археологи знайшли унікальну 500-літню писанку

Унікальну писанку вдалось знайти львівським археологам під час вибору водозбірника на вул. Шевській у центрі Львова.

Знахідку виявили на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV- XVI століть, повідомляє prostir.museum.

За словами молодшого наукового співробітника НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Остапа Лазурка, раніше львівським археологам не вдавалось знайти таких давніх писанок на шкарлупі.

"Раніше знаходили давньоруські писанки ХІІ-ХІІІ ст., зокрема в Жидачеві на Львівщині та у Хрінниках на Волині, але вони були керамічними. Ця ж писанка зроблена на шкарлупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглась – приблизно на 80-90%", – розповів Остап Лазурко.

Науковці припускають, що це може бути найдавніша така писанка не лише у Львові, але й в Україні. Після опрацювання та консервації знахідки, вирішуватимуть, у який музей передати цінний артефакт.

Дивіться також: "У Львові знайшли старовинну каналізацію. ФОТО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.