Спецпроект

На Харківщині відкривається музей у штабі "генерала Штурма"

27 серпня в селі Кислівка Куп'янського району Харківської області урочисто відкриється музей, розташований в будівлі, де навесні 1943 року знаходився штаб командувача 8-ї гвардійської армії Василя Чуйкова.

Про це пише vecherniy.kharkov.ua.

8-а гвардійська армія знаменита героїчною обороною Сталінграда, під час якої командарм Чуйков розвинув і довів до досконалості відому ще з першої світової війни тактику штурмових груп, тактику вуличного бою. "Генерал Штурм" - так називали в роки Великої Вітчизняної війни двічі Героя Радянського Союзу маршала Василя Чуйкова. Після перемоги у Сталінградській битві на початку березня 1943 року його армію було перекинуто в район Куп'янська. Штаб генерал-лейтенанта Чуйкова розташувався в селі Кислівка.

У 1982 році з ініціативи Героя Радянського Союзу, санінструктора 8-ї гвардійської армії Марії Шкарлетової в будівлі колишньої земської школи села Кислівка було відкрито музей бойової та трудової слави. Тоді ж вулицю, на якій розташований музей і місцевий меморіальний парк, назвали ім'ям Василя Чуйкова.

З моменту будівництва (1900-ті роки) будівлі, де розташувався музей, у ньому не було капітального ремонту.

У квітні почалася реконструкція музею. Напередодні святкування остаточного визволення Харківської області від німецько-фашистських загарбників всі роботи були завершені. У ході реконструкції, крім ремонту самої будівлі, була оновлена ​​експозиція музею. А екскурсоводам - ​​учням Кисловській середньої школи - пошили форму, стилізовану під форму бійців Червоної Армії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.