Нардеп із "Батьківщини" хоче карати за заперечення Голокосту

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3165, який пропонує карати позбавленням волі на строк до п'яти років за заперечення факту Голокосту.

Текст проекту закону "Про внесення змін до статті 442 Кримінального кодексу України щодо посилення захисту від геноциду" опублікований на офіційному сайті ВР.

Ініціатор закону - народний депутат Сергій Фаєрмарк (фракція "Батьківщина").

Законопроект пропонує ввести покарання за виготовлення або розповсюдження матеріалів, що містять виправдання чи заперечення факту Голокосту.

Також передбачене покарання за "спотворення інформації про масштаби Голокосту з метою публічного вираження лояльності або виправдання геноциду єврейського народу та інших злочинів проти миру і безпеки людства, скоєних під час нацистського режиму в період Другої світової війни".

"Такий злочин, як геноцид, визнається одним з найтяжчих з точки зору законодавств більшості країн світу, - ідеться в пояснювальній записці до законопроекту. - Голокост є однією з найбільших трагедій за всю історію людства і досвід цієї історичної події має слугувати основним стримуючим фактором в попередженні повторення будь-яких проявів геноциду".

За словами ініціатора законопроекту, важливими спонукальними мотивами заперечення Голокосту є неонацизм і антисемітизм:

"Маніпулювання фактами історії Другої світової війни... дозволяє зняти з тих, хто причетний до геноциду, вину за гибель мільйонів євреїв і тим самим маніпулювати суспільною свідомістю шляхом реабілітації нацистського режиму".

Депутат зауважує, що порівняння Голокосту і злочинів комуністичного режиму є неможливим через унікальність Голокосту і злочинів нацистського режиму, яка полягає в їхніх масштабах і мотивації.

Також автор законопроекту наголошує, що в законопроекті не йдеться про заборону історичного сумніву або безпристрасних історичних дослідженнь. Як злочин кваліфікується тільки заперечення Голокосту з метою висловлення лояльності до нацистського режиму і виправдання його злочинів.

Як відомо, у 2005 році ООН прийняла резолюцію про неприпустимість заперечення Голокосту як історичної події.

У вироках Нюрнберзького трибуналу йдеться про 6 млн євреїв Європи, які стали жертвами Голокосту. У національному меморіалі "Яд ва-Шем" поіменно ідентифіковано приблизно 4 млн жертв.

За різними даними, в Україні за роки німецької окупації (1941-1944 рр.) загинуло від 0,8 до 1,4 млн євреїв (більше половини всіх знищених євреїв СРСР). 

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також:

Голокост від куль. В Україні убивали не в газових камерах. ФОТО

Тимоті Снайдер про Голокост в Україні

Більшість ізраїльтян категорично не готові пробачити німців

У Рівному затримали вандалів, які зруйнували меморіал жертвам Голокосту

Віталій Портников про хвилину мовчання в Ізраїлі

Голодомори та інші геноциди в контексті міжнародного права

Україна - четверта за кількістю Праведників Світу

Всі матеріали за темою "Голокост" 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.