Спецпроект

Кабмін намагався віддати музейникам фальшиві картини - директор НХМУ

Два шедеври художника Миколи Глущенка (картини "Село біля річки" і "Дніпровські далі"), які були замінені на копії під час експозиції у Кабміні, так і не повернуті Національному художньому музею.

Про це в інтерв'ю Дзеркалу тижня повідомила директор музею Марія Задорожна.

"Знаємо, що слідство просувається. В принципі, якихось нових деталей у справі поки що немає, ведуться слідчі дії. На початку цієї детективної історії ішлося про чотири твори, але два з них вже зайняли своє законне місце в музеї. Замість двох інших нам намагалися повернути неавтентичні роботи. Наскільки мені відомо, ці полотна були вилучені міліцією з Кабінету міністрів України і долучені до матеріалів справи", - сказала вона.

За її словами, після скандалу зі зникненням картин жодного прохання про передачу творів на тимчасове зберігання до вищих інстанцій не було - ні офіційного, ні приватного.

  "Дніпровські далі"

"Важко сказати, чому... Іноді бажання змінити експозицію у високих кабінетах виникає при зміні влади. Але, ймовірно, останні події, пов'язані з музеєм, обмежили бажання можновладців брати на себе таку відповідальність - "позичати" оригінали з Національного художнього музею України", - зазначила директор.

Як відомо, раніше музейники заявили, що з Кабміну зникли цінні картини, які виставлялися в стінах уряду, замість двох з них з'явилися фальшивки.

Йдеться про роботи імпресіоніста Глущенка. Страхова оцінка картини "Дніпровські далі" (1937-го року) - 560 тисяч 700 гривень, а картини "Село біля річки" (1951 року) - 600 тисяч 750 гривень.

 "Село біля річки"

Як відомо, у серпні 2001 року чотири картини Глущенка були передані з НХМУ до Кабінету міністрів "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

На початку листопада 2011 року комісія НХМУ провела в будівлі уряду звірку наявності й стану картин.

Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві вищезгадані картини належать Глущенку.

У квітні 2012 року результати хімічної експертизи підтвердили, що картини Глущенка, які висять в Кабміні, є підробками, "створеними у XXI сторіччі". Тодішній міністр культури Микола Кулиняк анонсував міліцейське слідство.

Попередній директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

УП.Життя

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.