Спецпроект

АНОНС: Сковородинівські читання розпочнуться на Харківщині

26 вересня 2013 року о 10.30 в приміщенні Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди (Харківська обл., Золочівський р-н, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3) відбудеться відкриття ХХІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань "Філософія і богослов’я: на шляху діалогу", приурочених до 1025-річчя Хрещення Русі.

Про це пише prostir.museum.

Під час читань, які триватимуть два дні і проходитимуть не тільки у музеї Г.С.Сковороди, а й у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна, передбачають порушити  питання філософсько-богословської традиції в Україні та у творчості Г.С.Сковороди, спробувати дізнатися, яким чином відбувається  діалог

 філософії й богослов’я у сучасному університеті, де пролягає поділ між богослов’ям і філософією в релігійній філософії та ін.

До участі у конференції зголосилися філософи та філологи Харкова, Луганська, Дніпропетровська, Житомира, Дрогобича, Івано-Франківська. Високий міжнародний статус конференції потверджує участь доктора теології Лондонської школи теології Тоні Лейна, а богословська проблематика буде розкриватися в тому числі й за участі священнослужителів та викладачів Харківської Духовної Семінарії.

Збір та реєстрація учасників – 26 вересня о 8.00 біля Північного корпусу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (м. Харків, м-н Свободи, 6). Від’їзд до с. Сковородинівка заплановано на 8.30.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.