Спецпроект

У Києві показують передвиборчі агітки XX сторіччя. ФОТО

У Музеї історії Києва відкривається виставка "Хроніка передвиборчої агітки. Україна, ХХ сторіччя". Організатори називають захід "літописом дореволюційних та радянських виборів". Можна побачити оригінальні агітаційні матеріали.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Виставка триватиме у музеї історії Києва (вул.Хмельницького, 7, метро "Театральна") з 27 вересня до 25 жовтня 2013 року.

Експозиція складається з понад півсотні плакатів із колекції відомого київського колекціонера Геннадія Кіркевича, аудіо- та відеодокументів, листівок, друкованих матеріалів тієї доби, прапорів та вимпелів, світлин.

1954 рік

Крім звичних експонатів, відвідувачів зустрінуть "активні" та упізнавані артефакти: урна та кабіна для голосування, бюст "вождя", фото членів Політбюро, грамофон, буфет тощо.

 1947 рік

Спеціальні запрошення, що є зразком тиражної графіки, можна буде обміняти на символічний бюлетень.

В ході виставки відбудеться низка лекцій соціального психолога Олега Покальчука "Особливості психологічного сприйняття політичного плакату".

 1946 рік, видано у 1960-му

"Плакат, особливо політичний плакат - це машина часу, вікно в минуле, - зазначив Покальчук. - Виставка політичного  плакату - добрий привід для самоіронії і розуміння того, що люди по суті не змінюються. Змінюються лише обставини довкола них".

На завершення виставки планується "агітперформанс" під назвою "Маяковський, "Окна Роста". Вірші Маяковського читатиме поет Олександр Ірванець, римовані агітки – Антон Літвінов.

Обирайте у ради хіміків (інтелігенцію), сталеварів (робітничий клас) і колгоспниць (селяни)!

Організатори сподіваються, що виставку "відвідають 99,9% київських виборців".

Дивіться також:

Українські передвиборчі листівки XX і XXI ст. АРТЕФАКТИ

Листівка Януковича 1990 року: "Долой  безнаказанность чинуш!"

2002: передвиборча реклама Богословської. ВІДЕО

Референдум 1991 року. Агітація і бюлетені. ФОТО

Політичне життя у повоєнному Києві (1945-53). Як це було

"Покращення життя вже сьогодні". Ролики Партії регіонів. ВІДЕО

Компартія у труні. Політичні плакати 1950-2010 рр. ФОТО

Агітація УПА. Листівки і плакати. ФОТО

Інші матеріали за темою "Вибори"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.