Спецпроект

"Живий" музей відправився по забутій залізничній гілці у Львові

Друге життя історичній залізниці повернули львів'яни - у місті запрацював маршрут, який обслуговує раритетний паровоз серії Л 3535 з двома пасажирськими вагонами.

Про це пише ukrinform.ua.

"Подорож по історичній залізниці здійснили львів'яни. Тут по забутій гілці за маршрутом Залізничний вокзал - Підзамче - парк "Знесіння" - Підзамче відправився раритетний паровоз серії Л 3535 з двома пасажирськими вагонами", - розповіла начальник відділу культури львівської міськради Ірина Подоляк.

За її словами, за останні 50 років у Європі набув широкого розвитку громадський рух за збереження та подальшу експлуатацію малозавантажених, а також так званих відмираючих залізничних гілок з використанням відреставрованих технічних засобів, що мають історичну цінність. Особливо це стосується регіонів з великим туристично-рекреаційним потенціалом. До того ж, організація регулярних поїздок з використанням старих залізничних шляхів та технічних засобів-раритетів дає можливість отримати категорію об'єктів технічної спадщини - з включенням їх в міжнародні туристичні реєстри та залученням коштів Євросоюзу для подальшого розвитку малих залізниць.

Маршрут представили в рамках міжнародного семінару "Можливості впровадження концепції "Живого музею технічної спадщини" на малозавантажених залізничних гілках".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.