Депутати хочуть відзначати 60-річчя повстання у ГУЛАГу

Депутати ВР від фракції партії "ВО "Свобода" зареєстрували проект постанови "Про відзначення 60-річчя подвигу героїв Кенгірського повстання".

Про це повідомляють "Українські новини".

Депутати пропонують удостоїти званням "Герой України" українських учасників повстань у радянських концтаборах, встановити в Києві пам'ятник учасникам цих повстань і назвати їхніми іменами вулиці, площі, сквери, комунальні установи культури та навчальні заклади.

Також депутати пропонують пропонують проводити просвітницькі заходи і видавати науково-популярні книги, присвячені Кенгірському повстанню.

За словами депутатів, Кенгірське повстання (16 травня 1954 року) - як і повстання в Норильську та Воркуті (1953 рік) - завдало сильного удару по радянській тоталітарній системі.

Повстання у Кенгірі - найбільше повстання в радянських концтаборах. Одними з організаторів і керівників повстання були члени Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.

У повстанні брало участь близько 10 тисяч ув'язнених. Воно тривало 42 дні. У червні 1954 року радянська влада кинула проти повстанців армію і танки. Повстання було придушене, загинуло близько 700 повстанців.

Повстання в таборах ГУЛАГу називають однією з причин хрущовської "відлиги" - політичної лібералізації в СРСР.

Дивіться також:

Експонати з табору "Кенгір" у Музеї окупації в Ризі. ФОТО

Як українці перемогли сталінізм. Норильське повстання в ГУЛАГу

У Львові - виставка із рукоділля жінок-в'язнів сталінських таборів

Інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.