Вікіпедія визначила 10 найкращих фотографій пам'яток. ФОТО

Громадська організація "Вікімедіа Україна" підвела підсумки конкурсу "Вікі любить пам'ятки - 2013", відібравши найкращі світлини. Серед фотографій-переможниць найбільше пам'яток - з Одеси, Галичини, Чернівців і Криму.

Про це повідомляє прес-служба організації.

За час проведення конкурсу від 604 учасників було отримано 35 710 фотографій, загальний розмір яких склав 109 215 мегабайт.

 Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії (Крим). Збудована у XVI сторіччі, названа на честь фундатора, кримського хана Девлета І Герая. Фото: Євген та Ольга Махоньки

Конкурс тривав з 1 по 30 вересня з метою поширити знання про культурну спадщину світу, зібравши фото усіх пам'яток культурної спадщини та проілюструвавши ними статті у Вікіпедії.

 Архітектурний ансабль вул. Ольги Кобилянської в Чернівцях, поч. XX сторіччя. В часи Австро-Угорської імперії вулиця мала назву Панська (Герренґассе). Фото: Максим Присяжнюк

Нагородження переможців конкурсу відбудеться 9 листопада у Києві. На церемонію запрошено усіх фіналістів.

Керч (Крим). Царський Курган (IV ст. до н.е.)— одна з найбільших уцілілих поховальних споруд полісів Стародавньої Греції. Вочевидь, ідеться про Боспорську державу. Фото: Анатолій Щербак

Світлини українських учасників буде презентовано на суд міжнародного журі.

 Замок князів Острозьких у Дубно (Рівненська область). Збудований у XV сторіччі, реставрований на початку XVII-го у стилі ренесансу, бастіонного типу за сучасними італійсько-голандськими зразками. Фото: Катерина Байдужа

До 18 листопада Вікіпедія оголосить найкращого фотографа історичних пам'яток світу.

А це фото з другої десятки переможців. Дзвіниця Вознесенського монастиря в Переяславі (Київщина). Збудована в 1700 році на кошти гетьмана Івана Мазепи. Фото: Антон Петрусь

У 2012 році Україна була четвертою за кількістю сфотографованих історичних об'єктів у рамках конкурсу "Вікі любить пам'ятки".

Дивіться також:

Топ-16 переможців конкурсу Вікіпедії. ФОТО

Карпатські церкви - у списку Світової Спадщини. ФОТО

"Найісторичніша" станція київського метро - у топ-20 Європи. ФОТО

Радянська індустріальна забудова. Її зробили капіталісти. ФОТО

Замки і храми Західної України з повітря. ФОТО

Львів сьогодні і 100 років тому. ФОТО

Інші матеріали за темою "Архітектура"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.