Спецпроект

Єврейський музей в Москві на один день стане безкоштовним

Вхід в московський Єврейський музей та Центр толерантності буде безкоштовним для відвідувачів найближчою неділю, так музей вирішив відсвяткувати першу річницю з дня свого заснування.

Про це пише newsru.com.

У програмі заходів, запланованих на неділю - найпопулярніші екскурсії за перший рік, спеціальна екскурсія головного хранителя Московського будинку фотографії Олени Місаланді по виставці Еммануїла Евзеріхін "Фотографії, яких не було", постановка "Венеціанського купця", майстер-клас по звуку від Центру авангарду, різноманітна дитяча програма та багато іншого.

Також організатори обіцяють виступ Георга Шольхаммера - австрійського куратора, видавця журналу Springerin і засновника проекту Tranzit (міжінституційних платформи в Австрії, Чехії, Румунії, Словаччини та Угорщини) - на тему "Свобода і інституції". На завершення дня архітектор, керівник бюро RAA, який розробив проект Єврейського музею і центру толерантності, Ральф Епельбаум розповість історію задуму і створення музею.

Єврейський музей та Центр толерантності відкрили 12 листопада минулого року в будівлі Бахметьєвського гаража - пам'ятника архітектури радянського авангарду, побудованого Костянтином Мельниковим і Володимиром Шуховим. Створенням музею, на який було виділено 50 мільйонів доларів приватних коштів, займався архітектор і відомий музейний дизайнер Ральф Аппельбаум, умовно розділив весь гігантський простір гаража на 12 павільйонів. При вході - 4D-кінотеатр, далі низка залів з артефактами, серед яких танк Т- 34 і літак У- 2, документи, фотографії, листи, що розповідають про життя євреїв у Росії, починаючи з кінця XIX століття до теперішнього часу.

За перший рік свого існування музей запустив низку тимчасових виставкових проектів: виставка "Ле Корбюзьє - архітектор книги", проект "Скрізь чужі", в рамках якого були показані роботи художників з фонду Pomeranz Collection (у тому числі твори Марини Абрамович і Йозефа Бойса, Валі експорт, Джозефа Кошута, Брюса Наумана та інших сучасних авторів) , виставка Еммануїла Евзеріхін "Фотографії, яких не було " та інші.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.