У Києві - виставка про злочини комуністів і нацистів

У Києві напередодні відзначення 80-х роковин Голодомору презентують виставку "Тоталітаризм у Європі: фашизм - нацизм - комунізм".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Виставка підготовлена Платформою європейської пам’яті та сумління у співпраці з науковими центрами країн Центральної та Східної Європи, які досліджують тоталітарну епоху у власних країнах країні.

Вона розповідає про те, що тоталітаризм — це не тільки СРСР і Німеччина, і не тільки у міжвоєнний період. Це — Україна з 1917 року, країни Прибалтики з 1940 року, Польща з 1939 року, Німеччина з 1933 року, Словенія з 1941 року, Угорщина, Румунія, Болгарія — з 1944 року. Для них епоха тоталітаризму завершилася у 1989-1991 роках.

У виставці представлено історію Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Нідерландів, Словенії, Румунії, Болгарії та України у той час, коли їм довелося пережити тоталітарний експеримент над собою. Всі ці країни, крім Нідерландів, потерпіли і від нацизму, і від комунізму.

Час і місце: 22 листопада, п’ятниця, 11:30. Київ, Український дім (вул. Хрещатик, 2).

Експозиція пройде в рамках Міжнародного форуму до 80-х роковин Голодомору, організованого Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. Наразі ПЄПС об’єднує 37 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Євросоюзу, Молдови, України, а також Канади. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

Від України учасниками ПЄПС є Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

23 листопада — Всенародний день пам’яті жертв Голодомор-геноциду 1932-33 років. В цю суботу в Україні і ще 32 країнах світу люди прийдуть до пам'ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам'ять мільйонів вбитих голодом.

У Києві о 14:00 від ст. м. Арсенальна розпочнеться спільна хода до Національного меморіалу Голодомору; з 15:00 — пам’ятні заходи біля  Національного меморіалу Голодомору; о 16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання і початок акції "Запали свічку пам’яті".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.