Спецпроект

Депутати заважають Музею Шевченка реформуватися - заява. ОНОВЛЕНО

Комітет ВР з питань культури і духовності, очолюваний В'ячеславом Кириленком, ставиться до колективу столичного музею Шевченка неконструктивно та заважає йому готуватися до 200-річчя Кобзаря.

Про це йдеться у заяві музею, яку цитує ukrinform.ua:

"На вимогу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ініціюються неконструктивні громадські обговорення, через які колектив просто не може працювати в нормальному режимі. На безплідні багаточасові обговорювання витрачається дорогоцінний час, а до 9 березня залишилося 4 місяці!", - наголошують музейники.

За їхніми словами, замість конструктивних пропозицій щоразу звучать лише вимоги повернути попередню експозицію:

"Наголошуємо, що експозиція музею не змінювалася з 1989 року. Адже у 2006 році відбулося оновлення експозиції на базі попередньої (1989 року) і концептуально вона лишилася незмінною: монографічний спосіб, за хронологічно-тематичним принципом побудови експозиції.

У цьому зв'язку так звану "оновлену" (до речі, за один лише місяць!) експозицію 2006 року відвідували переважно учні та студенти, яких приводили викладачі. Шевченка представляли так само, як і 25 років тому!

Саме тому на обговоренні концепції нової експозиції музею Євген Сверстюк зазначив, що "Експозиція була зроблена не для того, щоб ми полюбили Тараса Шевченка, а щоб ми з допомогою Шевченка полюбили совєтський режим".

До того ж, експозиція 2006 року була перенасиченою експонатами, що відволікало увагу відвідувачів, також було відсутнє відповідне експозиційне обладнання для представлення оригіналів, ідеться у заяві.

Саме тому впродовж років оригінали графіки Шевченка (акварелі) показувалися лише в березні-травні, під час Шевченківських днів, і це при тому, що Національний музей Тараса Шевченка зберігає 90% художнього доробку митця, наголошують музейники.

ОНОВЛЕНО 27.11.2013:

З аналогічною заявою колектив музею звернувся до президента Віктора Януковича.

"Плідно працювати в умовах постійного психологічного пресингу та цілеспрямованої інформаційної кампанії з дискредитації Музею і його колективу – неможливо", йдеться у відкритому листі на ім'я Януковича.

Завдяки указу президента 257/2012 "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка", в 2013 році розпочалися довгоочікувані ремонтно-реставраційні роботи, по завершенню яких оригінали творів Шевченка і інші 90 тис. експонатів переїдуть у більші, спеціально обладнані приміщення, наголошують музейники.

Однак, йдеться у листі, всі ці позитивні зрушення висвітлюються у деяких ЗМІ як знищення музею.

"Представники "української громадськості", за підтримки голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності В’ячеслава Кириленка, збурюють суспільство та оприлюднюють у пресі відверто неправдиві факти про ремонтно-реставраційні роботи та нову експозицію музею, мовляв тут будують підземний паркінг, ресторан, багатоповерхівку?! - бідкаються музейники. - Ми турбуємося, чи хтось зрештою відповість за відверту брехню на адресу музею?"

"Тому до 200-річчя необхідно створити нову експозицію, в якій буде представлено увесь творчий здобуток митця без ідеологічного нашарування минулого та суб’єктивної інтерпретації сучасності, - йдеться в листі. - Українці заслуговують на європейського рівня експозицію в музеї Тараса Шевченка!"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.