Історики з СНД разом підготують посібник про Другу світову

Історики з країн СНД разом підготують навчальний посібник з історії Великої Вітчизняної війни.

Рішення було прийнято на засіданні Асоціації директорів інститутів історії країн СНД, повідомляє ІТАР-ТАСС із посиланням на директора Інституту світової історії Російської академії наук Алєксандра Чубар'яна.

"Ми з директорами прийняли спільне рішення, - зазначив російський академік. - Консенсус був досягнутий на тому, що книга буде написана до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній та Другій світовій війні" [до 2015 року - ІП].

За словами Чубар'яна, в істориків деяких країн СНД особлива позиція щодо назви тієї війни: "У молдавської академії наук офіційна позиція - Молдавія брала участь у Другій світовій війні, а не у Великій Вітчизняній".

"Концепцію нової книги готують наші білоруські колеги" , - уточнив він.

У засіданні Асоціації директорів інститутів історії в Києві брали участь Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Молдавія і Таджикистан.

Керівники інститутів історії Киргизстану і Узбекистану, за словами Чубар'яна, надіслали свою письмову згоду. Про участь Грузії не повідомляється.

Нагадаємо, у вересні 2012 року було оголошено про завершення першої частини спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії. Тоді ж Міносвіти України повідомило, що не змінюватиме заради цієї книги шкільну програму.

Ряд українських істориків заявляли, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

Читайте також інтерв'ю Алєксандра Чубар'яна: "Україна в СРСР отримала і позитив, не тільки репресії"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.