КМДА замовила меморіал ОУН-"мельниківцям" за 3,5 млн. ФОТО

Київська міськдержадміністрація уклала угоду про спорудження монументу Олені Телізі та її соратникам, розстріляним нацистами у Бабиному Яру в 1942 році.

Комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Аспел" на спорудження пам’ятника на території Меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві.

Вартість угоди становила 3,45 мільйона гривень, пишуть "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Передбачено виготовлення бронзового пам’ятника вагою до 1,5 т, а також мощення площадки поряд з пам’ятником – бруківкою 268 кв м і гранітними плитами 134 кв м. Також влаштують зовнішнє освітлення, засіють партерні, мавританські і звичайні газони.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ "Проектно-будівельна компанія ППР" Світлани Козлової з різницею пропозицій 0,3%.

Проект меморіалу в Бабиному Яру

Як відомо, рік тому КМДА замовила підприємцю-скульптору Олександрі Рубан виготовлення моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 млн гривень.

Пам'ятник

Пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 р. затвердило проект О. Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

А це пам'ятник Олені Телізі в КПІ. Встановлений у 2009 році коштом викладачів, студентів та випускників університету. Фото: museum.kpi.ua

Фірму "Аспел" заснували Ольга та Ян Клюшке. Ян Клюшке відомий як представник організації "Український союз промисловців і підприємців" в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Дивіться також:

Від Петербургу до Бабиного Яру. Життя і смерть Олени Теліги

Як нацисти знищували ОУН у Києві в 1942 році

Архів "мельниківців" вивісили онлайн. ФОТО

Інші матеріали за темою "ОУН"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.