Спецпроект

Ізраїльські музеї повертатимуть украдене нацистами

Ізраїльські музеї почнуть масштабну кампанію з повернення вкрадених і конфіскованих нацистами предметів мистецтва та інших цінностей спадкоємцям їх законних власників.

Про це повідомляє Jewish News One, передає Newsru.ua.

У колекціях багатьох музеїв Ізраїлю донині зберігаються твори мистецтва, які були передані державі після Другої світової війни для того, щоб повернути їх законним власникам або їх спадкоємцям.

Представники групи з повернення цінностей, втрачених під час Голокосту, заявили, що ряд музеїв може незаконно зберігати картини, скульптури, рукописи та єврейські ритуальні речі.

За оцінками експертів, в музейних фондах країни знаходиться від 400 предметів, вилучених із німецьких музеїв і приватних сховищ союзними військами під час і після війни.

За словами співробітника Комісії з матеріальних претензій євреїв до Німеччини Веслі Фішера, досі не вдалося точно встановити, скільки саме викрадених нацистами цінностей було передано Ізраїлю в 1950-х роках і як вони розподілялися.

У четвер, 9 січня, представники державної компанії Hashava, що спеціалізується на виявленні та реституції майна жертв Голокосту, зустрілися з головами великих ізраїльських культурних установ. Вони обговорювали, як визначити, які предмети мистецтва з музейних колекцій було вкрадено нацистами, а також способи пошуку їх законних власників.

Виявилося, що реституцією викрадених цінностей до справжнього моменту займався лиш один музей в країні - Музей Ізраїлю в Єрусалимі. Однак, як зазначив Фішер, у колекції музею все ще перебуває ряд робіт, чиї власники не знайдені.

Згідно з прийнятим в 2005 році ізраїльським парламентом закону про повернення цінностей жертвам Голокосту, в тому випадку, якщо спадкоємці законних власників майна не будуть знайдені, його належить пожертвувати на допомогу тим, хто пережив Голокост або направити гроші з його продажу на створення освітніх проектів та меморіалів.

Те, що ізраїльські музеї досі не займалися систематичним пошуком власників картин, які зберігаються у них, є порушенням принципів, сформульованих на Вашингтонській конференції 1998 року, зазначає видання. У тому заході брали участь 44 держави, в тому числі Ізраїль, власники галерей і приватних колекцій, в яких перебувають підозрілі з точки зору походження предмети мистецтва.

Учасники конференції закликали відкрити документи та архіви для того, щоб можна було дослідити їх приналежність. У разі, якщо виявиться, що предмети були конфісковані нацистами, музеї та галереї повинні допомагати їх поверненню початковим власникам або спадкоємцям.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.